«Театр. Метод і практика: Альма матер»

A ray streams into a ray,

It is not distinguishable from the sun.

 --from the Sufi poem “The Walled Garden of Truth”  (Sanai)

A festival in honor of Les Kurbas’ 120^th birthday and the Les Kurbas Theatre’s 20^th anniversary!

Theatre as a home, Theatre as a school—this is a territory of reciprocated instigation…  At the Les Kurbas Theatre, it is a place where the ideas Kurbas, Stanislavsky, Grotowski, Vasiliev, Brook and Barba act as the impetus for open provocation to the ideas of those who come here to study, create, and investigate.  We call this territory “Alma Mater.”  Its main function is to help one find oneself, and the path to creative realization.

This festival, it is an assembly of those whom the Les Kurbas Theatre has instigated, and who have instigated us; those whose unrelenting search on the boards of the stage goes on without end! 

«Промінь лине до променя, він не віддільний від сонця»
з суфійської поеми «Сад істин»

120-літтю Леся Курбаса та 20-літтю Львівського театру ім. Леся Курбаса присвячується!

Театр-дім, театр-школа, територія взаємної провокації… Місце, де ідеї Курбаса чи Станіславського, Ґротовського чи Васильєва, Брука чи Барби поривають і вільно конкурують з ідеями тих, хто сюди приходить вчитися, творити, шукати. Цю територію ми називаємо АЛЬМА МАТЕР. Головне її призначення – допомогти знайти себе, шлях своєї творчої реалізації.
Фестиваль цей збирає людей, для яких театр ім. Курбаса став провокатором і які стали провокаторами для нас; людей невгамонних, для яких пошук на підмостках ніколи не закінчується!

Театральна Майстерня Театр Маріонеток (Київ, Україна)
„Макбет” В. Шекспір
Режисер: Михайло Яремчук
Діють: Макбет – Борис Кожевніков, Борис Книженко, Леді Макбет – Вікторія Топчій, Оксана Цимбал, Веди – Стас Щокін, Вадим Лавринюк, Борис Книженко, Іван Стригуненко

Вистава театру «Макбет» Вільяма Шекспіра (прем’єра відбулася у травні 2007 року) – плід кількарічного творчого пошуку. У цій постановці театр відійшов від поширеної лінійної побудови вистави і створив територію для гри, зумовлену оригінальною (авторською) концепцією сценічної трактовки матеріалу. Віднайдено оптимальне вирішення сценічного простору в умовах камерної сцени, в якому органічно поєднується стилістика і виражальні засоби драматичного театру, театру маріонеток і містерійного вертепу. Майже усі сцени вирішені в паралельному багатоголоссі, як у джазовій музиці.

За трактуванням творчої групи немає Макбета, як такого - є виконавець, який відтворює лінію внутрішнього життя Макбета. Але за версією театру, він не конкретна людина, а соціальне явище, яке грають усі персонажі одночасно: кожен з них є відтворенням однієї з його іпостасей. Досліджується шлях від зародження страшної, руйнівної ідеї, через її втілення, до падіння в безодню.

Marionet Theatre (Kyiv, Ukraine)
“Macbeth” by W. Shakespeare
Director: Mykhailo Yaremchuk

“Macbeth” by W. Shakespeare theatre performance (premiere was in May, 2007) is a result of few years lasting creative search. In this performance theatre moved away off widen linear performance’s construction and created a territory for game, which is based on original (author’s) conception of stage material treatment. Was invented an optimal solution of stage space in chamber stage conditions, in which organically combine style and express means of drama theatre, marionette theatre and mistrial vertep. Nearly all scenes are solved in parallel many voices, as in jazz music.
There is no Macbeth as such by creative group treatment; there is a performer, who reproduces a line of Macbeth’s inner life. But after theatre version, he is not a concrete man, but social phenomenon, which is acting by all figures at the same time: every one of them is a reproduction of one of his shapes. The way from origination of terrible, destructive idea, across its incarnation till falling down in abyss, is researching.

Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (Львів, Україна)
«Наркіс» за філософським діалогом Григорія Сковороди
Діють: Андрій Водичев, Олег Стефан, Микола Береза, Марія Копитчак, Олексій Кравчук 

«Наркіс» - вистава, у якій йдеться про шлях пізнання себе, є єдиною театральною адаптацією філософського діалогу «українського Сократа» Григорія Сковороди (1722-1794). Твір Сковороди є дивовижним синтезом філософії та релігії. За його основу взято старовинний єгипетський міф про Нарциса, який подано в контексті різних культур та релігій.

Вистава поєднує в собі філософський текст, ірмоси (старовинні українські духовні співи) та сучасне візуальне мистецтво, що разом ще більше підкреслює символічний характер твору. Завдяки специфічній акторській манері гри, що притаманна цьому театру, народжується неповторне сплетіння мовлення та співу, коли звуки слів починають наповнюватися глибоким емоційним значенням, коли слова зливаються в мелодію, а пісні стають одкровенням, монологом.

The Les Kurbas Theatre (Lviv, Ukraine)
«Narcissus» by philosophical dialogue of Hryhory Skovoroda

"Narcissus" is one and only theatrical performance of philosophical dialogue about human journey to self-discovery written by “Ukrainian Socrates” Hryhory Skovoroda (1722-1794). Skovoroda’s works are unique in their creative synthesis of philosophy and religion, In the dialogue, the author reflects upon the motifs of the ancient Egyptian mith of Narcissus and discusses them in the context of different cultures and religions.

The play is unique attempt to combine philosophical text with irmoses (Ukrainian ancient spiritual chants) and visual image, which reveal and sustain the symbolic threads. Specific acting methodologies developed by the theatre, allow for unique interlacing of saying and singing, when the sounds of words become filled with a deep emotional meaning, when words merge into melody, and at the same time the song becomes a revelation, a monologue.

Центр Сучасного Мистецтва „ДАХ” (Київ, Україна)
“Театр сміху і гріху, Любовний вертеп, або Український Декамерон”
Клім
Режисер: Владислав Троїцький
Діють: Ігор Постолов, Дмитро Ярошенко, Вишня, Володимир Міненко, Соломія Мельник, Марко Галаневич, Тетяна Василенко, Вікторія Литвиненко, Руслана Хазіпова, Олександра Олійник, Дар’я Бондарева, Наталка Біда, Роман Ясіновський, Василь Білоус, Дмитро Костюминський

"Український Декамерон”, написаний Клімом – це яскравий вертепний світ, в якому радість і біль, сміх і сльози, життя і смерть – усе переплетено, існуючи на межі іншого буття містично загадкової і непізнаної України, такої близької й водночас такої далекої від нас. Це й життя українського села з його самобутніми піснями, гумором та горілкою, і той світ, в якому нікому не видасться дивною розмова зі смертю – просто, „по-сусідськи”, сидячи на призьбі, і нікого не здивує танець воскреслого мерця, гарцювання чортів чи чоловік-півень. "Український Декамерон" – це ще і трагедія. Трагедія усього людського життя і відчайдушний крик душі до Бога.

DAKH Centre of contemporary art (Kyiv, Ukraine)
"Theatre of laugh and sin, Love Den or Ukrainian Decameron" after Klim
Director: Vladyslav Troyitsky

“Ukrainian Decameron” is a bright den’s world where joy and pain, laughter and tears, life and death – everything is binded together existing on a verge of a different being of that mysticaly mysterious and unknowable Ukraine which is so close and at the same time is so far from us. This is also the life of Ukrainian village with its original songs, humour and vodka and that world where nobody would be surprised at a conversation with Death in a simple “neighbouring” way, sitting on a porch and noone would wonder at risen dead man dance, procession of devils or man-cock.
“Ukrainian Decameron” is also the tragedy. The tragedy of a whole people’s life and a desperate cry from the heart to God.

Lalish Theaterlabor (Відень, Австрія)
«без тіні ІІ»
Керівник проекту: Шамаль Амін
Діють: Ніґар Хасіб, Шамаль Амін
 
Працюючи над проектом “без тіні” (2006-2007) Ніґар Хасіб та Шамаль Амін намагалися відкрити мову на її початковому, середньому і мистецькому рівні, відкрити її поза звичним лінгвістичним символізмом. Нова, не-лінгвістична мова складається зі складів, звуків, тонів і, можливо, з безмовної вокальної експресії, що походить з найрізноманітніших культур.
Це також особлива робота над власними техніками для голосу і співу, та старовинними традиційними курдсько-зараострійськими гортанними техніками. Тут голос та пісні стають джерелом ритму, фізичної присутності, а також, джерелом дії.

Lalish Theaterlabor (Wien, Austria)
“no shadow II”
Research Leader: Shamal Amin
Voice and Songs leader: Nigar Hasib
With: Nigar Hasib, Shamal Amin

With the research-project “no shadow” (2006-2007) Nigar Hasib and Shamal Amin seek to discover an original, intermediate and artistic language, outside of the conventional linguistic symbolism. This new, non-linguistic language consists of syllables, sounds, tones and possibly still other vocal expressions, stemming from various different cultures.
And special work on own composed experimental Voice- and Singing techniques and old traditional Kurdish Zarathustra larynx techniques. Voices and songs become the source of rhythm, of physical presence and also the source of action.

Угорський національний театр імені Дюли Ійеша (Берегово, Україна)
“Смерть-сон” за мотивами трагедії Вільяма Шекспіра “Гамлет”
Режисер: Влад Троїцький
Діють: Емерих Сабов, Аттіла Ференці, Іштван Шевтер, Андрея Качур, Віктор Івашкович, Мелінда Орос, Йосип Рац, Ференц Катков, Андраш Качур, Наталія Гал, Ільдіко Бейреш, Магдалина Ваш, Іболя Орос
Берегівський угорський національний театр був заснований 1993 року на базі випускників угорського курсу Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого (Україна) та Театрального інституту (Будапешт, Угорщина).
Репертуар театру з дня його заснування складається з творів високої літератури (Превер, Еліот, Боккаччо, Шекспір). Загалом, за одинадцять років існування в театрі було поставлено 28 вистав, що були представлені в 14 країнах світу та отримали чимало нагород на різноманітних театральних форумах. Найбільшого визнання отримали вистави поставлені головним режисером театру Аттілою Віднянським.
Театр цей працює за принципом роботи театрів–студій: довгі репетиційні періоди, постійна робота над існуючими виставами, пошуки нових форм.

The Dula Iyesh Hungarian National Theatre (Beregovo, Ukraine)
“Death-dream” after W. Shakespeare’s “Hamlet” motives
Director: Vlad Troyitskyi

Beregovo Hungarian national theatre was founded in 1993 on basis of Hungarian Department of Actor Faculty in Kyiv Institute of Theatrical Art named after I. Karpenko-Karyi (Ukraine) and Theatre Institute (Budapest, Hungary).
Theatre repertoire from the day of it foundation consist of high literature works (Prever, Eliot, Boccaccio, Shakespeare). In general after 11 years of existence there were staged 28 performances in the theatre, which were represented in 14 countries and got many rewards on different theatre forums. Most recognition got performances directed by head theatre director Attila Vidnianski.
Theatre works like the theatre-studio: it has long repetition periods, all time working on existing performances, searching for the new forms.

Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса (Київ, Україна)
“Одіссея” за Гомером
Режисер: Олександр Білозуб
Діють: Пенелопа - Лариса Руснак 
Одіссей - Олександр Форманчук
Гомер - Андрій Водичев

Пластичне дійство за поемою Гомера “Одіссея” розповідає про величавий спокій часу, в якому мандрує герой, щоб повернутися з перемогою додому. Проте ця дорога довга, сповнена напруги і боротьби. І найкоротший шлях додому пролягає через власну душу – це й дорога на батьківщину, й до самого себе.
У виставі використано мінімум тексту – сучасна хореографія та древньогрецькі гімни, що поєднанні з елементами давньоукраїнського епосу.
Прем’єра вистави відбулася у травні 2007 року.

Les Kurbas National Centre of Theatrical Art (Kyiv, Ukraine)
“Odyssey” after Homer
Director: Oleksandr Bilozub

Plastic action after Homer’s “Odyssey” poem tells about majestic calmness of time, in which hero is traveling to come back with victory to home. But this voyage is long, full of tension and struggle. And the shortest way to home lies through the own soul – this is a way to Fatherland and to yourself.
There is minimum text in performance – modern choreography and ancient Greek hymns, which are combining ancient Ukrainian epos elements.

Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса (Київ, Україна)
Творча майстерня „Театр у кошику”
“Річард після Річарда” за мотивами хроніки В. Шекспіра “Річард ІІІ”
Режисер: Ірина Волицька
Діє: Лідія Данильчук

Вистава «Річард після Річарда» розпочинається з моменту завершення історичної хроніки Шекспіра «Річард ІІІ» і дає свободу глядачам самим вирішувати, коли і за яких обставин відбувається дія. Можливо, це остання ніч короля-тирана перед фінальним боєм. А, можливо, дія відбувається уже десь там, де триває вічне покарання.
Зберігаючи ключові ідеї і сентенції твору Шекспіра, вистава апелює не до фабульних перипетій п’єси, а до метасюжету «Річарда ІІІ», як героя монодрами par excellence.

Les Kurbas National Centre of Theatrical Art (Kyiv, Ukraine)
Creative Workshop “Theatre in a Basket”
“Richard after Richard” after W. Shakespeare “Richard III” chronics motives
Director: Iryna Volytska

The performance “Richard After Richard” begins at the moment when Shakespeare’s history “Richard III” comes to an end. Spectators are free to decide when and under what circumstances the action is taking place. Perhaps, this is the last night of the tyrannical king before his final battle. Perhaps, he is over there, at a place of eternal punishment. With the key concepts and phrases of the Shakespearean drama, the performance appeals not to the peripetias of the play, but to the meta-sujet of Richard III as a hero of the mono-drama par excellence.

Мар'яна Садовська та Borderland (Німеччина-Україна)
„Пісні-обереги”
Учасники: Мар'яна Садовська, Ярі Сінґла, Себастьян Ґрамс, Петер Каленборн
Мар'яна Садовська акторську кар'єру розпочала у театрі ім. Л. Курбаса, з 1991 року співпрацювала як акторка та музичний керівник з Центром Театральних Практик Ґардженіце (Польща).
Впродовж багатьох років подорожувала селами України, збираючи народні пісні й ритуали.
З 2001 року працювала у Нью-Йорку музичним постановником у Yara Arts Group (La Mama E.T.C.). У 2002 році з’являється перший сольний диск «Пісні, яких навчилася в Україні». У 2004-2005 роках у США виходить другий диск “Borderland” за участі відомих американських етно-джазових музикантів. Згодом, у Німеччині створює музичний проект із аналогічною назвою, з яким отримує нагороду CREOLE 2006, як найкращий виконавець World Music.
Свого часу співпрацювала з Public Theatre (Нью-Йорк), Бруклінською музичною академією, Symphony Space (Нью-Йорк), Прінстонським та Нью-Йоркським університетами, Всесвітнім музичним фестивалем у Сан-Франциско, Празьким Театром Farma v Jeskyni, Вроцлавським Осередком Єжи Ґротовського, співочим гуртом «Kitka» (США) та багатьма іншими.

Mariana Sadovska and “Boderland” (Germany-Ukraine)
“Songs-Protections”
Participants: Mariana Sadovska, Jarry Singla, Sebastian Gramss, Peter Kahlenborn
Mariana Sadovska started her actor carrier in Lviv Les Kurbas Theatre, from 1991 co-worked with Theatre Practices Centre “Gardzienice” (Poland) as actor and music leader.
Traveled a lot around Ukrainian villages to collect folk songs and rituals.
In 2001 worked as music director in Yara Arts Group (La Mama E.T.C.). In 2002 recorded first solo CD “Songs I learned in Ukraine”. In 2004-2005 recorded second CD “Borderland” with famous American ethno-jazz musicians’ participation. Later in Germany organized a musical project with the same name, with which got CREOLE 2006 reward as best World Music performer.
Mariana co-worked with Public Theatre (New York), Brookline music academy, Symphony Space (New York), Preston and New York universities, World Music Festival in San Francisco, Theatre “Farma v Jeskyni” (Prague, Czech Republic), The Centre of Study of Jerzy Grotowski’s work (Wroclaw, Poland), the group “Kitka” (USA), etc.

Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса (Львів, Україна)
“Чекаючи на Ґодо” С. Беккет
Режисер - Олексій Кравчук
Художник – Влодко Кауфман
Художник костюмів – Наталка Шимін
Діють: Олег Стефан, Олексій Кравчук, Олег Цьона, Микола Береза
У постановці Львівським театром ім. Л. Курбаса найвідомішої абсурдистської п’єси ХХ століття „Чекаючи на Ґодо” Семюеля Беккета двоє її головних героїв Владімір та Естрагон не просто двоє волоцюг, що зустрічаються щоразу в порожнечі, це – двоє потріпаних життям акторів, які зустрічаються в цілком пізнаваному місці, до якого приходять впродовж всього свого життя – у театрі. Тут вони не просто грають ролі, таким чином удаючи когось іншого, тут розігрується драма їхнього власного життя, яке минає в чеканні та сподіванні на те, що воно зміниться з появою когось іншого.

The Les Kurbas Theatre (Lviv, Ukraine)
«Waiting for Godot» by Samuel Beckett
Director – Oleksiy Kravchuk
Stage design – Vlodko Kaufman
Costume design – Natalka Shymin

In interpretation of the most famous play of the XX century “Waiting for Godot” by Les Kurbas Theatre, the main characters Vladimir and Estragon are not just beggars who meet in the emptiness, these are two life-wrecked actors, who come to the place, where they come every day during their whole life – to the theatre. Here they are not just playing their roles pretending to be someone else, – the drama of their own life, which passes by in waiting and hoping that something will change for them with the appearance of somebody else.